|
До першої пари п'ятниці 11.11.11 приносимо Чекмишеву в 232 аудиторію роботу:
невелику історію, яка, обігруючи одне слово (що стосується нашої професії), навчає нас чомусь.
Історія має бути з власного життя чи з життя знайомих.
Для тих, у кого соображалка не настільки креативна, щоб зрозуміти це геніальне завдання одразу, приклад Чекмишева:
НУДНА ІСТОРІЯ
Коли я ще був студентом мені поручили роботу - піти до Верховної Ради, зібрати матеріал у чиновників на статтю. Я, переповнений гордощами, з повними штанами понтів (подано дослівно - прим. ред.) пішов туди, поспілкувався з серйозними дядями, списав два блокноти і три касети. Потім весь гордий прийшов у гуртожиток, обклався матеріалами і почав писати. Але, дві години промучавшись, зрозумів, що мої понти -це одне, а читачам портібно зовсім інше. І тоді взяв і написав просту і зрозумілу статтю про те, що працівникам культури підвищують зарплатню.
Слово - професіоналізм.
ВЕСЕЛА ІСТОРІЯ
Одного разу делегація українських журналістів поїхала до Німеччини на форум. Німці їх заселили до готелю, куди журналісти і повенулися після форуму на "поспілкуватися". Почали спілкуватися з пива, а потім перейшли і на інші граматичні конструкції. В розпалі дискусії у когось зявилася геніальна ідея "А чи слабо викинути телевізор з вікна?" (мабуть, говорили про проблеми сучасного тб). На ранок німці нічого не памятали, але вартість телевізора додали у плату за номер.
Слово - таймінг. Тому що коли викинули телевізор з вікна у той момент і у тому місці (під вікном) нікого не виявилося.
Дивіться не під ноги, а на летючі телевізори,
Ваша Загорулька
|